Вітаю всіх, хто читає мій щоденник по проєкту. Це останній мій запис в ньому, оскільки проєкт, на жаль, завершився. У цей не дуже веселий день (не тільки через завершення проєкту, а й через те, що сьогодні вночі стався масований ракетний удар по Україні з боку російської федерації), я міг би багато чого написати про кожного з моїх колег по проєкту. Вони стали моїми друзями, ми працювали разом, відкривали для себе Україну, подорожуючи разом, і просто чудово спілкувалися. Але це затягнеться на пару аркушів А4, тому я постараюсь бути коротким.
Дякую вам за емоції, знання, практичні навички, за вашу щирість, дружбу і професіоналізм. Кожен з вас особливий, і цим ви круті. Я буду сподіватись, що у вас все вийде, і хай дорога життя ще не раз перетне нас разом.
Подяка пані Тетяні, Дмитру та Антону теж могла б потягнути на розміри реферату, але я гадаю, що вони це все і так прекрасно знають. Безмежно дякую вам за вашу пророблену роботу і за те, що завжди піклувалися та допомагали нам. Ви чудові!
Не вмію прощатись, бо це завжди потрібно добирати слова, і іноді навіть самому не відомо, які слова варто сказати. Але я скажу так, буду радий бачити вас усіх в гостях у Кременці. Всіх люблю, обіймаю і все буде Україна!
To be continued???
