Перейти до вмісту

Музей ім. Тарновського: Третій тиждень вересня

Час летить дуже непомітно, що вже наступила середина першого місяця осені. Ми ще не встигли відчути холоду і прогулятися парками в теплих пальто, проте насолоджуємося теплими днями осені. На картках у студентів з’являються стипендії, оцінки виставляються у відомостях, навчання йде в активній фазі, а ми сумлінно продовжуємо працювати в наших музеях, займаючись їх оцифруванням.


Цей тиждень мене порадував активною роботою з предметами з кришталю, фарфору, порцеляни і скла. Це були і посуд, склянки радянської доби, так і вази XVII – XVIII століття. Хочу окремо привернути вашу увагу чудовим і майстерським виробом приблизно XVII століття – це фаянсова ваза, що була вироблена у Делфті (Голландія). Подивившись на неї, у вас можуть виникнути питання, адже вона дуже схожа на китайську порцеляну. Тому от хочу детальніше розкрити вам секретик!


Справа в тому, що починаючи з XVI століття першими християнськими міссіонерами, котрі прибули у Китай, були саме Голландські. Тому Голландія була однією з перших, хто починав торгувати з Китаєм, окрім Британської Імперії і Французької Ост-Індської кампанії. Звичайно в деяких моментах, було не вигідно купувати порцеляну, бо як і порцеляна дорого коштувала, так і довезти її цілою і неушкодженою до Голандії було важко. Тому саме в місті Делфті почали виготовляти порцелянові вази, копіюючи китайський розпис. Їх поверхню декілька разів покривали прозорою глазуррю, а остаточне випалення робили при низьких температурах. Тому тепер їх вважають більш близькими до фаянсу, ніж до справжньої порцеляни.


Трішки нижче, я також залишаю мої роботи стосовно оцифрованих предметів цього тижня.


На освітньому фронті на нас чекала цікава лекція від пані Наталії стосовно соціо-культурних проєктів. І особливо, ми продуктивно займалися створенням наших проєктів, переходячи вже до наступного етапу, а тобто, до технічного вирішення. Працюючи на зустрічі з паном Антоном, ми намагалися поєднати непоєднуване і знайти йому застосування в житті. І особливо, ми змогли розширити свій проєкт, застосувавши mind-map для причинно-наслідкових зв’язків.