Перший місяць осені добігає до свого логічного кінця, а ми всі в передчікуванні нашої наступної координаційної зустрічі, що відбудеться вже ось-ось у Рівному. Але поки про підсумки цього робочого тижня!
Всі ми знаємо, що це був наш останній тиждень роботи в музеї на повну ставку, тобто час, коли ми були на рівні із співробітниками. Тепер з жовтня, наше навантаження зменшиться і вже часу ми тут будемо проводити набагато менше. Робочий колектив, чесно кажучи, не хотів мене відпускати в поїздки. Адже всі робітники так вже звикли до мене. Мені й самій було шкода прощатися з ними аж на два тижні, проте ми одразу домовилися про те, що мене чекатиме після повернення.
Тому цей тиждень був достатньо продуктивним. І мені довелося попрацювати як і в нашому музеї, так і у Військово-історичному. Працювала я з оцифруванням і медалей, орденів знаків, так і з фарфором, порцеляною і різним скляним посудом. Також мені зустрілися дуже атмосферні і приємні статуеточки, котрі б мені хотілося мати і в себе вдома також.)
Стостовно наших проєктів, то ми вже задумувалися про наші кошти і скільки нам необхідно фінансів для втілення проєкту. Також, ми активно попрацювали на дошці і, кожен раз, я намагаюся підходити до цього завдання вже більш креативно, ніж раніше.
Окрім цього, мене дуже зворушила онлайн лекція від Пані Катерини Литвин, котра показала і розказала всім про наше славне місто, про місто Чернігів. Дивлячись на фотографії мирного Чернігова и згадуючи активні бойові дії, в мене дуже щемило серце і довелося стримувати сльози. Проте, тепер ми знаємо, що нам необхідно робити далі, щоб наше місто в майбутньому процвітало!