D-4
Чернігів у Львові
Ось вже і наступив четвертий день нашої зустрічі і певний сум із журбою відчувався в повітрі від кожного. Всі ми розуміли, що вже завтра – все закінчиться і всі ми повернемося до свого звичного життя, покинувши цей сон-мрію. Проте, усвідомлюючи це, кожен з нас намагався насолодитися компанією один одного ще більше. І не дивлячись на те, що наша зупинка на цей день – Територія Терору, ми змогли далі рухатися з позитивними думками.
Ексурсія музеєм і взагалі всією територією була для мене морально важкою. Дуже важко сприймати інформацію минулого, особливо, коли розумієш, що це стосувалося твоїх пращурів. В моїй голові виникало багацько питань і мені тяжко було б усвідомити, як подібні звірства можуть чинити люди? Проте сучасний приклад російсько-української війни лише підтверджує, що з людиною може найжорстокіше себе поводити тільки людина.
Минуле Другої Світової Війни тяжке, проте для кожного українця, сучасна війна є найболючішою. Було дуже неприємно і нестерпно бачити форму російських військових і будь що пов’язане з ними, адже всередині кипіла пекуча ненависть.
Проте не варто забувати, що також в нас були корисні вебінари пов’язані з кризовим менеджментом. І ось це я вважаю родзинкою цього дня. Пані Ольга та пані Олеся власним прикладом показали нам, що ж таке кризовий менеджмент і яких правил варто притримуватися, коли трапляються, здавалося б, безвихідні ситуації. Ці дві жінки, вони викликали в мене велику пошану до них і вдячність за їх труд. В моїх очах вони стали Жінками-Героїнями, котрі впоралися з великим труднощами у своїй кар’єрі. Тому я намагатимусь максимально запам’ятати їх уроки життя і все те, чому вони нас навчили.
Окрім цього, в нас записували відео, стосовно нашої мети участі в проєкті Memory Savers. Вважаю, що завдяки праці в музеї, а також цій координаційній зустрічі, я змогла перш за все відповісти на це питання собі і з’ясувати свої причини перебування тут.
Наостанок, всі ми закріпили теоретичні знання стосовно роботи інтерв’юера і як це важливо правильно вміти працювати із людьми, тому опісля ми відправилися на нашу сумісну останню вечерю.
