Завершився останній тиждень роботи перед довгоочікуваною зустріччю з колегами та організаторами у Львові.
Нарешті на цьому тижні я маю змогу розповісти вам про предмет, який викликав у мене бурю емоцій. Для оцифрування я отримала особистий щоденник остарбайтерки Марії Мусіївни Рясик, яка була вивезена до Німеччини в 1943 році.
Марія Мусіївна – уродженка Чигирина, до війни закінчила школу та педучилище, деякий час працювала вчителькою математики в с. Топилівка Чигиринського району. За часів окупації рідного міста, вона та її старша сестра переховувались в степах, намагаючись уникнути всім відомої гіркої долі остарбайтерів. Однак ці спроби були безуспішними. В 1943 році Марія Рясик потрапила в м. Кемптен, де працювала на заводі, що виготовляв деталі до зброї. Період перебування на чужині описує з неабияким смутком. Пережите, фактично, зламало її долю, адже після повернення на Батьківщину, жінка так ніколи і не змогла повернутись до колишнього життя.
Її щоденник містить вірші та українські пісні, а також декілька сторінок “Споминів”, в яких вона згадує щасливе життя в рідному Чигирині до окупації. Для Марії Мусіївни цей щоденник був єдиною річчю, яка поєднувала її з колишнім життям та не давала його забути.
Статтю про щоденник можете прочитати на сайті НІКЗ “Чигирин”, а переглянути його сторінки – в Museum Digital.