Перейти до вмісту

П`ятий тиждень у Ківерцівському музеї

Привіт друзі! І знову минув черговий тиждень мого навчання, роботи у музеї в Ківерцях. Щодня я продовжую тішитись тому, що стала учасником цього проєкту. Насамперед це пов`язано з атмосферою, яку я відчуваю у музеї, а ще звичайно я не можу не врахувати ці ранкові доїзди – це окремий vibe, час побути наодинці з собою, своїми думками, а раптом народяться нові ідеї.

Як же пройшов мій музейний тиждень? Так, так саме музейний, бо на даний момент весь мій час крутиться довкола цього терміну. Робота звичайно, що триває, особливо інтенсивно я намагаюся працювати у базі діджитал, бо як я вже згадувала попередньо моя мета проредагувати якомога більше експонатів. Також, цей тиждень був для мене та нашого музею максимально емоційним. Зокрема я була долучена до церемонії пам`яті жертв геноциду ромів на місці масового захоронення у м. Берестечко (Волинська область). Цю подію вже декілька років 2 серпня організовує директорка нашого музею Сущук Оксана разом з ромською громадою, що є дуже важливо. Мені вдалося зафіксувати декілька кадрів, але переживання та емоції, які я відчула не вмістяться лише у кадрі, коли ти стоїш на тому місці і розумієш, що геноцид продовжується над моєю рідною державою і таких могилок безліч по Україні. Під час поїздки до Берестечка мені також вдалось побувати у Берестечівському історичному музеї, де також дізналась багато цікавого і побачила експонати саме сучасної історії, які найбільше мене вразили. як і виглядом, так і своєю історією, прикріплю фото нижче, щоб і ви могли побачити частинку.

Крім цього, я планувала згрупувати усю колекцію творів однієї з Волинських письменниць – Надії Корнійчук, навіть підготувала поличку та на жаль, пані Надія пішла з життя 3 серпня 2023 року, проте, для того, щоб її роботи пам`ятали і її довголітню працю, я завершу почате. Історія не завершується, а лише народжується.

Загалом незважаючи на сумні події, ми українці сильні – стискаємо руки і продовжуємо працювати. Вже підраховую останні години до своєї подорожі до Львова, де я впевнена буде емоційно, але це будуть приємні емоції.

Львів – чудове місто, чекай на мене, скоро буду!